-2-
Так світло, сумно, дивно і прозоро...
Але не засумуєш поміж трав:
Подивишся за жайворонком вгору,
А біля ніг мелодію заграв
Зелений коник... Літечко, о літо!
Метелики з очей твоїх летять.
У золотій короні йдеш по світу,
Намистинки коралові блищать –
Черешеньками-вишнями спадають,
Ще хвилька – і наллється в них добро.
А коли грози в полі відривають
І сонечко візьме під свій покров
Духмяні трави і поля зелені,
І цей червневий сад, червневий світ,
Він подарує людям у натхненні
Коралове намисто своїх віт.
Надiя Кметюк

почему внучка моя такая любимая и желанная?голос крови?

Літня мелодія

Червнева мить... Ласкаво світить сонце.
Джерельну воду п’є з криниці день.
Прекрасна мальва дивиться в віконце
Голубизною неба і пісень.
Барвіночок хрещатий ніжить очі,
Аж голубіють душі у людей.
Троянда зашарілась після ночі,
Припала до лілеєних грудей.
Лілеєнька – немов молитва біла:
Не сповідає – слухає й мовчить,
Очищення дає душі і тілу,
Цнотливості без слів шляхетно вчить.
Півонія стоїть собі рожева,
З червоної стекла на землю кров,
А біла, мов казкова королева,
Феєрію читає небу знов.

почему внучка моя такая любимая и желанная?голос крови?

Пресвята Тройця
...О день насущний. Золоте насіння
До сонця пророста з земного лона.
Сади червневі і зеленопінні.
Над ними – золочених бань корона.
Серед садів й соборів йде Неділя,
Зелені шати дав їй світозар.
На пелюстинки сніжно-білих лілій
Паде моя молитва і сльоза...
Стою серед садів, сповита болем...
Втішителя душа блаженна жде –
Галузочку Надії Білий Голуб
В страждальне серце лагідно кладе.
Хрещену душу коронує Божа Тройця,
І пісня, у якій горить Іскра,
З сльозинки проростає в Небо – Сонце.
О світе! Стань Апостольством Добра!!!
Надия Кметюк

почему внучка моя такая любимая и желанная?голос крови?

Дарунок
Я сьогодні не поспішаю…
Я не хочу бігти додому,
Щоб поринути знов у будень,
У оцю повсякденність знайому…
Дивний вечір!!! Радість і свято
Ти даруєш мені неждано!
«Подарунків є так багато—
Все для тебе, Моя жадана…»
І троянда, як дотик мами,
І мале цуценя кудлате,
І високе небо над нами—
Дуже хочеться вчитись літати!
І стежинка обабіч дороги,
І камінчики під ногами…
Забираєш із серця тривогу—
Напуваєш любов’ю й віршами…
Подарунок Твій на скрижалях
Твоїм пензлем, твоєю рукою:
Надвечірній спів небокраю
І молочний туман над рікою…
І вечірнього сонця цілунок,
І травинка, умита росою…
Але є найцінніший дарунок:
Те, що ТИ ПОВСЯКЧАС ЗІ МНОЮ!!!

почему внучка моя такая любимая и желанная?голос крови?

AVE, МАРІЄ!


Ave, Маріє! Ave, Маріє!
Неба Всевишня Зоря.
Змучене серце благоговіє
Біля Твого вівтаря.
Ave, Маріє! Земна і Небесна.
З уст тиха сповідь зліта.
В наші заплакані душі і весни
Ллється Твоя Доброта.
Ave, Маріє! Ave, Маріє!
В сяйві небесних гірлянд
Твоє ім’я над землею зоріє,
Світить, немов діамант
Ave, Маріє! Ave, Маріє!
Йдеш по ранковій росі,
Всесвіт вклонився, трояндами сіє
Вслід Твоїй Вічній Красі.
Ave, Маріє! Ave, Пречиста!
Рани зціли в добрий час.
Через Своє Пресвяте Материнство
Серцем молися за нас.
Надiя Кметюк

почему внучка моя такая любимая и желанная?голос крови?

Плач душі

Я віднайшла у Небі звуки Баха –
Відлунював в душі святий хорал.
Благословенна Богом біла птаха,
Я всім бажала Світла і Добра.
Співочим квітом зодягала Землю
І Слово Благовісту берегла.
Сльозою написала: не приємлю
Жорстокості, наруги, глуму, зла.
Мій Боже! Як душа зболіла...
І цей останній зойк з очей паде.
Але не висхла – ні! – не обміліла,
Лиш серце виривається з грудей.
Паду зів’ялим листячком доТебе –
Останній молитовний мій політ.
Я так напилась в світі болю й Неба...
Чи ж розвесниться ще у серці квіт?...
На чорний попіл вигоріла осінь.
Гармонія страждання: біль і прах.
І після птиць, що журно відголосять
У посивілих з горя Небесах.
Зішли мені, о Господи, терпіння!
У тій молитві, що колись навчив.
І воскреси те листячко осіннє,
Зів’яле листя, що в душі кричить...

почему внучка моя такая любимая и желанная?голос крови?

Молитва Бог є Любов
(1Ін, 4.8)

О Любове, вічна і святая!
Перед образом Твоїм стою.
У молитві руки простягаю
В золотисту ауру Твою.
Освяти, Любове, наші душі!
Хай горить в них іскри Божий дар.

Відроди Едем посеред суші
І поклич до себе на вівтар.
І тоді в душі розквітнуть знов
Лілії, троянди, орхідеї…
Хай святиться на землі Любов!
Станьте на коліна перед Нею.

Надiя Кметюк

почему внучка моя такая любимая и желанная?голос крови?

Осінь

..
Cонце впало запаливши ліс
по верхівках жовтими вогнями
ще не осінь ще не падолист
але смуток вже майнув над нами

теплий дощик прошумів в ночі
пахне мокрим листям і грибами
начебто на те нема причин
але смуток вже майнув над нами
і чому так хочеться летіть
саме восени за журавлями?
і у грудях раптом защемить
смуток має крилами над нами
.
Г.Манiва

Бог в сердце

Я, техесенько вранці, стаю на коліна,
І до Господа, щиро в молитві взиваю:
"Ти, мій Боже, єдина моя, Ти надія!
Як чудово створив, Ти, все від краю до краю!
Як продумано все, Ти зробив для людини,
Щоб людина із радістю все це сприймала.
Щоб даремно вона не втрачала години,
Тільки з вірою, щиро, Тебе прославляла!
Ти, Господь мій єдиний, Ти, рідний мій Батько!
Не покинь Ти, матусю, мою Україну
Ти, Господь мій єдиний, Ти, рідний мій Батько!
Бо вона ж бо на світі для мене єдина!

почему внучка моя такая любимая и желанная?голос крови?

Дивлюсь на Голгофу крізь даль неозору
З Тобою зустрітися хочу, мій Бог,
А сердцем радію, а сердце говорить:
Я дякую, Боже, за вічну любов.
Ще вчора, здавалося, жив без надії,
А нині з Тобою я щастя знайшов
І знову, як весни, душа молодіє.
Я Дякую, Боже, за вічну любов.
Мій шлях - крізь тумани густі, що довкола,
Та як би я довго до Тебе не йшов,
Зупину не буде всерівно ніколи
Я дякую, Боже, за вічну любов.
Дивлюсь на Голгофу, де в муках помер Ти,
Віддав найдорожчу святу Свою кров...
Мені дарував сонцесяйне безсмертя
Я дякую, Боже, за вічну любов.

почему внучка моя такая любимая и желанная?голос крови?