![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
|
||||
![]()
Завдячуйте Йому
Завдячуйте Йому, що ви здорові Завдячуйте Йому, що ви живі, Що сонце гріє світ наш кольоровий, Що в цьому світі з Богом – не самі. Що ноги носять по твердій стежині, Що руки можуть взяти немовля, Що серце стукає у тебе без упину, Що, як ріка, біжить твоє життя. За те, що маєш хліб і шмат ковбаски, І жінка вміє готувати борщ За татову турботу й мами ласку, За сніг, за вітер і рясненький дощ. За те, що Бог подарував нам Слово І Дух Святий очищує серця За день, в який колись ти перед Богом Розкриєш крила і злетиш у майбуття. Е.Качан |
![]() |
![]() |
|
||||
![]()
Бажання
Не приснилося й не побачилось, А все сталося на яву: Я до Тебе прийшла на побачення — Залишилась й з Тобою живу… Краще день на подвір’ях Твоїх, Аніж тисяча в іншому місці! Ліпше дай мені воду і хліб, Ніж бенкет у безбожному місті… Тату мій, одного я прошу І цього усім серцем жадаю, Щоб хвалити і славить Його В Храмі вічнім Небесного краю! Мій Господь!!! Як прекрасний Ти! Вся краса і добро в устах: Слово істини, щоб стерегти Справедливість і Божий страх… Хочу в домі Твоєму жити, А не просто приходити в гості, Прагну вічно з Тобою бути У Небесній святій високості… |
![]() |
![]() |
|
||||
![]()
Сенс життя
ІСУС! До Тебе – все моє життя, Стремління і бажання! До Тебе – серце і душа, Всі мрії й поривання! Без Тебе я не можу буть, Бо сенс життя втрачає.. Ти — ранок мій, і день, і путь, І даль за небокраєм… Бо я, як квітка у степах: Розквітла – й вже немає… Мій Отче! Лиш в Твоїх руках Я спокій відчуваю! Я вірю вічності Небес, Живу, а чи вмираю… Воскресну я, як Ти воскрес, І радістю засяю!!! І прагну на землі оцій Єдиного жадати: Про Тебе, о Ісусе мій, Всім людям розказати!!! Г.Левiцька 6 листопада 2007 р. |
![]() |
![]() |
|
||||
![]()
Життя твоє не варте без Христа
Е.Качан Життя твоє не варте без Христа, Ти можеш вченим буть, чи президентом, Прийми Ісуса – істина проста, Інакше все що здійснюєш – даремно! Ти можеш мати безліч нагород, Велику віллу, найкрутішу яхту, І за тобою може йти народ, Та все ж усі твої зусилля марні! Але якщо з молитвою лягаєш і встаєш, І віддаєш Творцю хвалу та шану, Тоді ти не існуєш а живеш, І кожен день по-своєму яскравий! І не важливі Богу титули й звання, Чи ти спортсмен, а може, ти безногий, Важливо, що ти молишся зрання, І віддаєш Йому всі радості й тривоги! І своїм дітям Бог подарував Те що не бачив глаз, і ще не чуло вухо, Радій, мій друже,- сам Господь позвав! Щоб ти Його любив, шукав, і слухав… |
![]() |
![]() |
|
||||
![]()
Останній день літа
Алина Бабич Останній день літа. А завтра вже осінь. "Не йди від нас, літо!",- душа моя просить... Всі дні пролетіли, як тінь, непомітно... А учні благають:"Не йди від нас, літо." Де посмішки, радість, де співи у душах? Немає, бо літо іде непослушне. Так сумно на серці, проте взагалі-то Хіба найгарніше з пір року - це літо? Неправда. І осінь пора також гарна, Угості до нас прилітає не марно - Вона позолочує все навкруг себе, І хмари тваринками робить на небі... Остання ніч літа. Так дивно на дворі. Востаннє сіяють для нас літні зорі, А завтра осінні вже будуть світити, Для того, щоб жити і жити, і жити!!! |
![]() |
![]() |
|
||||
![]()
-2-
"До тебе Я, дитинко, лину, Не бійся, доню, не покину! Моє ти чадо, тільки вірь, Я ТАК люблю тебе, Я ж Батько твій! Наступить час і Я втамую біль, Який пришлось терпіть тобі на землі цій." Дитино, дорога Моя, Втішайсь надією, а Я... Завжди здійсню, що обіцяю Ти знаеш, Я ж так тебе кохаю!!! " " О, Батьку мій, Йому я промовляю... Я...також Тебе кохаю..." І знову чую: "Донечко, Я тебе чекаю..." О, я дякую Тобі, мій Боже! Що дарував мені життя. Без Тебе, Батько, жити я не можу Бо Ти - шлях мій, істина й життя!!! |
![]() |
![]() |
|
||||
![]()
Я дякую Тобі, мій Боже,
Що дарував мені життя. Без Тебе жити я не можу В Тобі моє спасіння й майбуття. Я дякую Тобі, мій Боже, зате, що руки в мене є, зате, що я ходити можу, що бережеш життя моє. Я вдячна, що про мене дбаєш, Спаситель, Пастир вірний мій, Мої Ти сльози помічаєш Й даєш бальзам душі моїй. Коли журба на серці - знаєш, Й тихенько, ніжно промовляєш: продолжение |
![]() |
![]() |
|
||||
![]()
Чекання
Iз сумом i болем у небо дивились, Де тiльки що зникла Учителя плоть. Одинадцять вуст в однiм подиху злились I тихо шептали: «Скорiше приходь». ...Проходили роки. Хрести i камiння Писали останню сторiнку в життi. Вмирали апостоли, повнi терпiння, Й чекали Iсуса — уже в майбуттi. Вiки пролiтали. Христове наслiддя Чекало завжди, що Спаситель прийде. Здавалось: розпукло оливкове вiття, Збулися прогнози, ось-ось Вiн гряде. Нам також здається, що чуємо кроки. Двадцяте столiття збирає плоди. I так, як апостоли, дивлячись в небо, Ми просим в молитвах: «Скорiше прийди!». |
Powered by vBulletin® Version 3.8.6 Copyright ©2000 - 2011, Jelsoft Enterprises Ltd. Перевод: zCarot |