Він прийшов!
А ніч тоді була така глуха,
Така сліпа, що осліпила світ.
І він безтямно рився, наче кріт,
У купі безпросвітного гріха.
І був тягар, і був печалі щем...
Та жевріла надія між примар,
Що прийде ось Месія — дивний Цар —
І розжене пітьму своїм мечем.
І залунає переможний гук,
І полум'я шугатиме вгорі...
Та Він прийшов під сяєвом зорі,
Під шурхіт сіна і копитець стук.
Тоді співали ангели й зірки,
І то була вже зовсім інша ніч.
І спали із осяяних облич
Віки чекання і гріха віки.
Василь Мартинюк

Бог в сердце