Небо

Я дивлюсь у простори небес...
Там домівка моя де спочину;
Там побачу Того Хто воскрес;
Він пригорне мене як дитину.
Мої сльози рукою зітре
І подивиться ніжно у очі.
Скаже: «Доню чекав Я тебе!»
О, як серце почути це хоче!
Там у небі не буде страждань,
Вже не буде лихої години
І на душу тяжких нарікань
Від недоброї, злої людини.
Там лунатиме пісня моя
Зі святими в чудовому хорі.
Прощавай же навіки земля,
Мій притулок в небеснім просторі!

Светлана Бурдак

Бог в сердце