ЦІЛУЮ РУКИ
Цілую руки рідної матусі,
Невтомні руки мами золоті.
До них я серцем тихо прихилюся:
За все, що маю, люба, дякую тобі.
За теплоту і затишок в оселі,
За ніжність і турботу без межі,
За щедрість і за мужність без умови,
І за той вогник, що палає у душі.
За всіх болить твоє святе серденько,
Усіх воно так прагне обігріть,
Від тебе перейняти хочу, ненько,
Велике вміння щиро так любить.
Ти – Берегиня роду, рідна мамо,
Ти захищаєш нас, дітей своїх.
Ти не троянда, а ромашка. Така сама
Проста й відкрита сонцю і зорі.
Буває, що сльюзинку нишком зрониш, -
Пробач мені цей непростимий гріх.
Прости , рідненька. Каюсь дуже в цьому,
Й тобі вклоняюсь низько до землі.
Нехай же сонце світить тобі ясно,
Кує зозуля много-много літ,
Зірки всівають долю щастям рясно,
Щодня дарує радість дивний світ.
* *------
*-
|