День Божий

День Божий почався,
Зіронька з неба упала.
Новий початок Вона змалювала,
І тайну велику у собі сховала.

День Божий погожий удався,
Він з кожною вірою щиро вітався.
Казав тихенька всім на вухо,
Уважно Зіроньку послухай.

Вона тобі розкаже внятно,
І старого Вавилону димом вже запахло.
Гарно і усім там мило,
Дух Святий носив там силу.

Вже над вечір, коли сонечко сідало,
Вітер, святий Іуда, дмухав ще немало.
Він до неба оченята звів, питає,
Отче наш уже хватає?

І Отець із неба власті,
Хватить Іудо, вже не треба.
Бо розсілись на Землі усі рівненько,
Їжу всім дають чистеньку.